Сучасні митці доводять, що усе довкола – це потенційний арт-об’єкт. Інколи – неймовірно гарний. Хоча, якщо бути об’єктивним,
то доводити цю тезу засобами візуалізації вони почали рівно у той момент, коли
авангардисти почали декларувати, що обов’язок мистецтва – зовсім не бути
дзеркалом життя. І вже точно – не підіймати настрій потенційним замовникам красивими
творами.
Та екскурс в історію авангарду подовжимо якось згодом. Бо на сьогодні багато
митців не так намагаються епатувати публіку, хоча й не без цього трішки,
принаймні, декотрі. Швидше. вони хочуть донести думку. що красота – не лише в очах того, хто дивиться, а взагалі у
кожному предметі.
Ось, скажімо, молода французька мисткиня Stephanie Kilgast за допомогою полімерної
глини створює численні творчі проекти. Інколи химерні, але завжди дуже сонячні
й різнобарвні. Серед них виділяється так званий «кораловий» проект.
Основою для її робіт цього разу
слугують нікому непотрібні банки – пластикові й металеві, пляшки й інший
непотріб, якому місце – на смітнику, в очікуванні черги на сміттєпереробний
завод. Але якщо увити, що ці предмети затонули. Лежать на днів моря й їх
обплітають корали… Через багато-багато років вони можуть стати справді гарними.
Біда в тому, що для зміни їхнього зовнішнього вигляду на «гарний» справді
має минути забагато часу. І при цьому вони попсують і так далеко не ідеальний
стан світового океану. Так, н дещицю, але й сам океан складається з таких
крапель.
А от якщо це сміття не топити, а корали «наростити» на них за допомогою
полімерної глини, то може вийти неймовірно гарно. А інколи – геть сюрреалістично-казково.
Та останнє – то вже данина екстравагантним смакам майстрині.
Багато людей у всьому сіті із цікавістю чекають на появу нових робіт на
сторінці Stephanie Kilgast у фейсбук: https://www.facebook.com/PetitPlat/. Сподіваюся, що і вас, друзі, зацікавить її творчість.
Немає коментарів:
Дописати коментар