У творчості молодої білоруської
художниці Анни Сілівончик чимало
прихильників. Можливо, ви вже зустрічали її картини на різних сайтах,
присвячених сучасному образотворчому мистецтву чи просто в добірках гарних
малюнків.
На жаль, в останньому випадку
роботи не завжди чітко атрибутуються. Однак манера художниці дуже впізнавана.
Знаю тих, хто саме побачивши її картини без підпису, зацікавився, якому ж
авторові вони належать? І чи є в нього, тобто в неї, щось не менш цікаве?
Виконані ці твори у трохи наївно-«дитячій»
манері, однак їхня цільова аудиторія не обмежується малюками: деталізованість, гра
із кольорами, історії, що стоять за кожною роботою, – усе це зацікавить і
дорослих.
Крім того, розмова на «вічні
теми» – про родину, любов, дружбу й самотність, радість і сум тощо – актуальна у
будь-якому віці. І від того, що з нами розмовляють за допомогою пензля й фарб
такі роздуми не стають ні менш важливими, ні менш очевидними.
Але, серед іншого, Анна Сілівончик – ілюстратора дитячих казок, та й власних книг,
художник-мультиплікатор, казкарка й поетка. Кожен знайде у її творчості щось
важливе саме для себе.
Можливо, й тому її творчість
набуває все більшої популярності. Роботи художниці знаходяться в Національному
музеї Республіки Білорусь, музеї сучасного мистецтва (м. Мінськ,
Білорусь), у фондах Гомельського палацово-паркового ансамблю (Гомель, Білорусь)
та в приватних колекціях Білорусі, Росії, Франції, США, Японії, Ізраїлю,
Італії, Німеччини, Польщі.
Приємного перегляду робіт Анни
Сілівончик і гарного дня вам, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар