Інколи сучасні технології дозволяють відновити традиційні
жанри живопису із зовсім іншим призначенням. Наприклад, у ХІХ столітті виокремився
жанр ботанічної акварелі, який мав доста прагматичне призначення.
На той час і жінок, і чоловіків із вищого та «середнього»
класу навчали основам акварельного живопису. Це, у поєднанні із тим, що
більшість освічених людей мала змогу подорожувати Європою чи й більш
екзотичними країнами, дозволяла робити, серед багатьох інших зображень,
замальовки незвичайних сортів рослин. У свою чергу, такі нариси високо
цінувалися вченими, ними доста часто ілюстрували трактати з ботаніки.
На сьогодні, коли у багатьох людей є доступ до
гаджетів із фотокамерою, здавалося б, чого простіше сфотографувати рослину, що привернула
увагу, викласти кадр в сомережі і зібрати лайки. Але митці з багатьох країн усе
частіше вдаються до ботанічного малювання.
Ну, по-перше, це – гарно. І це – одна з причин, якою
керується таїландський сучасний художник Kitipong
Ti (Kitipong Maksin).
По-друге, кому як не митцям, знати, що малювання квітів – то не про скрупульозне
відтворення кожної рисочки на листі чи пелюстках.
Це – про настрій, почасти про відтінки й переходи
кольорів, на які така щедра природа. Тож акварель із її витонченими напівтонами
– справді вдалий вибір у цьому випадку. Зокрема, так свого часу й вирішив Kitipong
Ti, зробивши вибір на користь цієї мистецької техніки й, узагалі, творчості після
отримання диплома Таїландського інституту технологій імені короля Монгкута
Ладкрабанг.
До речі, хоча митець відомий на батьківщині та поза
її межами, насамперед, своїми «квітковими» картинами, однак у його творчості зустрічається
зображення тварин, птахів і навіть людей. Щоразу це – досить імпресіоністичні
малюнки,автора яких цікавить настрій і рух зображених «моделей».
Приємного перегляду робіт Kitipong Ti й гарного вам
дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар