Паперовий світ у келиху від японської майстрині Ayumi Shibata

Вивчення лінгвістики може розповісти про культуру іншої країни не менше ніж студіювання іноземної літератури. Не претендую на те, аби видати це, досить банальне, твердження, за щойно віднайдену істину. Але хочу навести один, більш конкретний приклад. 

Давайте поговоримо по багатозначність слів – тут є місце і загадці, і навіть поезії, хай її, ту поезію, інколи не так легко віднайти. От, скажімо, Kami – на японській мові значить «божество» або «дух». Із тих, що мешкають в деревах, каміння, літають у повітрі, контактують зі смертними і, здебільшого, доброзичливо-суворі, якщо природу не надто псувати і думати головою над тим, хто перед тобою. 

Але kami – то ще й папір. Оманливо-тендітний матеріал, який, інколи здається, тими ж духами призначений для побудови зображень нового, більш досконалого світу вже руками людей. До речі, в релігії сінто білий папір, справді, вважаться священним матеріалом.

Про це добре пам’ятає японська художниця Ayumi Shibata, яка вибудовує з паперу будинки, вулиці, врешті – міста. Вона розміщує свої роботи у скляному прозорому посуді – келихах, склянках, вазах.

За твердженням самої художниці, що при роботі використовує традиційний японський спосіб вирізання з паперу. А своєю творчістю прагне нагадати людям про стосунки людства, часто дуже непрості, з навколишнім середовищем. 

Інколи, щоправда, скляні стіни – чи то захист, чи обмеження – видаються зайвими для її паперових інсталяцій. І тоді паперовий світ майстрині видається безкінечним.

У будь-якому випадку. він, той світ, дуже гарний.

Тож приємного милування, друзі, та гарного настрою на весь день!