Діти, малі фейрі, янголята, іграшки… Здавалося б, до цих тем зверталося вже
стільки художників, що шкода й праці пробувати знайти щось нове й незвичне
серед сотень і тисяч не завжди високоякісних малюнків.
Але інколи більше ваги має не те, що намальовано а як саме створена чергова
ілюстрація чи картина. І «як» тут – то не лише про майстерність художника у
володінні технікою малювання, а й про те, як вона чи він ставиться до свого
заняття, чи любить життя, своїх глядачів та саме малювання.
Ось, скажімо, ім’я англійської художниці Christine Haworth добре відоме
поціновувачам арт-фентезі та любителям вишивок, яким подобаються милі схеми для
візерунків. Що цікаво, у художниці є власна кампанія «Crisalis». Існує навіть Клуб колекціонерів «Crisalis». Останнє не дивно – в Англії цінують будь-яку серйозну
можливість створити ще один клуб за інтересами.
Але якщо хтось вирішить, що справа йде про суто комерційні солодкаво-карамельні
малюнки, то, як на мене, таке рішення буде поквапливим.
Варто глянути на роботи художниці більш уважно, щоб збагнути: у зображенні
дітей відчувається _ справжність_. Їхні обличчя не зроблені «під копірку», вони
всі не ляльково-гарненькі, а живі, за кожним зображенням відчувається своя
історія і свої характери.
Мене ще й підкупає те, як художниця працює з кольором: люблю ніжні
відтінки-переходи, за яким відчувається добре вивірене рішення в кожному мазку пензлика.
Приємного перегляду робіт художниці та вдалого вам дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар