А у нас (і у вас, певно) знову п’ятниця! Ще й неабияка, а із справдешніми українськими
котиками. Більше того, не просто українськими, а львівськими. А це вже знак
унікально котиковості.
Ой ні, я аж ніяк не стверджую, що котики з будь-якої іншої точки на мапі
України, та ба, навіть на мапі світу, – хоч чимось гірші! До котиків оте «гірше»
– то лише умовності та вияв особистого смаку того, хто це стверджує.
Просто сьогодні мова піде про роботи львівської художниці Наталі Курій-Максимів, яка обрала для
втілення своїх ідей складну для виконання, але дуже багату можливостями техніку
живопису по склу.
Ата її роботи варті уваги не лише через це, а ще й тому, що художницю надихають
саме українські звичаї та традиції, а ще – повсякденне життя у всій йог красі
та складності. Яку б тему для розкриття не обрала для розкриття, відразу видно,
що творець – родом із України.
Її творчість варта детальнішої розмови, тож незабаром ми обов’язково повернемося
до неї. А сьогодні зупинимося на її зображені котиків, виконаних у кращих традиціях
народного примітивізму. Попри дещо показово-«дитячу» манеру зображення, в
кожному котиську вгадується свій характер, за кожним малюнком прихована власна
історія, яку художниця прагне передати різнобарв’ям фарб.
Не менш цікаві її «розписні коти» - картини, де фігура кота є фоном для якоїсь
історії. Дивує фантазія авторки та вміння «розповісти» глядачам застиглу на
склі історію.
Приємного перегляду малюнків та гарного вам дня!
Немає коментарів:
Дописати коментар