Друзі, а в понеділок зранку у вас бувають дивні асоціації? Це ж не надто
особисте запитання, правда? Ну, якщо,
усе ж, надто, то перепрошую.
Ні, я не думаю, що ранок будь-якого дня тижня має якесь сакральне значення
і чимось аж так відрізняється від решти шести. Хоча ні, поділ на робочі-вихідні
вигадали мудрі люди і не нам сперечатися із цим.
Але щоб асоціації, тим більше несподівані, виникли, для цього потрібен
найцінніший ресурс – час, а його якраз зранку буває малувато.
А тепер, після всієї цієї передмови я переходжу до суті6 мені роботи «анти
гравітаційної серії» іспанської (чи, як вона сама зазначає, каталонської)
художниці Cinta Vidal Agulló нагадують крихітні планети із «Малого принца» А.Сент-Екзюпері.
Хіба що більш населені ніж у відомій казці.
Чи ілюстрації до численних сайтів для дизайнерів-самоуків, де натхненно
діляться досвідом, під яким кутом варто трамбувати меблі та мешканців у
обмежений простір квартири, щоб всім було затишно.
Але, якщо серйозно, то картини цієї серії, попри те, що справді ігнорують
геть усі закони гравітації, а інколи й викликають скарги глядачів на запаморочення
від довгого необережного споглядання, цілком затишні.
Це – не світ-лабіринт Ешлера, де кожен крок може призвести в
найнесподіванішу точку простору, тож варто завмерти на порозі і саме так обережно
знайомитися з ним.
Попри дивні ландшафти, картини не викликають тривогу. Вони сповнені
дрібними деталями та ясними кольорами. Хоча
в останньому, певно, ще й «винна» зображальна техніка: акрилові фарби на дерев’яній
основі дають чудовий результат.
До речі, на виставку малюнків цієї серії дехто з відвідувачів завітав із
дзеркалом. Аби, завдяки відбиттю., збагнути, як виглядатиме картина з різних ракурсів.
Приємного милування картинами, друзі, та гарного вам нового тижня!
Немає коментарів:
Дописати коментар