Чи чесно розміщувати пост по опалі листя у першій половині серпня, коли їх
ще можна не помічати ні на деревах, ні під ногами? Це ж так легко: лише заплющувати
очі в потрібну мить і твердити: до падолисту ще – ой як далеко. Ще літо, літо!
Але перепрошую. Вважаймо, що до стану погоди й природи і навіть екології
сьогоднішній пост ну ніяк не стосується.
Просто я помилувалась роботами іранського художника Оміда Асаді, який зараз
живе в Манчестері, тай й вирішила поділитися з вами, друзі, враженням від його
робіт. А що художник обрав для них полотном опале листя – то це його вибір.
Хоча в мене дух захоплює від думки про крихкість та недовговічність
матеріалу. Один «неправильний» порух під час роботи, необережний поворот руки
після її закінчення – і навіть не встигнеш зафіксувати результати різьби для
інтернету.
Та, все ж, художник чудово дає собі раду зі своєю мистецькою технікою. У цьому
легко пересвідчитися, милуючись його роботами.
Хоча зізнаюся чесно: свідомі особистості та копію не менш знакових картин
викликають повагу – ото рівень майстерності! А заворожують ті, які створені «з
голови» митця, виникли в його уяві та були ним реалізовані власноруч.
Приємного перегляду його робіт та вдалого дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар