Перше січня – день особливий.
Усі ці сповіщення «Свято наближається», пошуки подарунків. Передсвяткові клопоти
й очікування та й, власне, саме свято – позаду. Але й назвати його буденним –
то вже треба геть скептиком, що не цінує традиції, бути.
Однак часто-густо перший день
нового року проходить під двома «знаками»: менші члени родини розбирають подарунки,
а декотрі, найстійкіші, батьки приєднуються до цього захопливого, але інколи втомливого
процесу.
Більш старші, не очікуючи ні на
яке новорічне диво, хай і пили опівночі, закликаючи його до хати, щиро
дивуються, коли їх будять зранку ополудні. Коли й відпочити втомленим людям?
Особливо, якщо дехто з цих людей пам’ятає, що попереду в них – миття посуду, прибирання
після вчорашнього та інша буденщина.
Бувають ще й ті, хто відразу, із
самого ранку, починають займатися улюбленою справою. Чесно, бувають, хоч і
нечасто. Саме тому, мабуть, мені не пощастило знайти картини з цими сюжетом в
американської художниці Susan Brabeau.
Що цікаво, ця художниця-аматорка
відома, насамперед, зображенням життя в американській глибинці, а деякі сюжети
виглядають цілком інтернаціональними. Ну, замінити Санта Клауса на Святого Миколая
– а новорічні й після новорічні клопоти залишаться незмінними. Глобалізація, певно…
Хоча, сподіваюся, день у вас
сьогодні, друзі, буде гарним. А ілюстрації Susan Brabeau підіймуть настрій.
Немає коментарів:
Дописати коментар