Снігові янголи та диво-сни в масляному живописі американського художника Віктора Нізовцева

 

 Мені ці ілюстрації нагадують навіть не казки, які художник розповідає мовою пензля. І не намагання відтворити на полотні трохи ностальгічні спогади про ті часи, коли світ видавався іншим – трохи за яскравим для дорослого ока, із сумішшю правдоподібних деталей та малих і великих див про які не здогадуєшся, що то – дива. Адже у «реальному» світі так само багато дивного та незрозумілого. 

Швидше, вони сповнені атмосферою снів, дитячих снів, які продовжують снитися вже дорослій людині, що вже має сім’ю та власну доньку. Тож крізь калейдоскоп яскравих кольорів і захопливих пригод, які швидко минають повз нас, аби лише на хвильну дозволити кинути один погляд, пробивається відчуття, що тут, у цьому просторі, може трапитися що завгодно. Для багатьох дітей оте «що завгодно» буває привабливим, бо ж це – непоганий початок для пригод. Принаймні, так стверджують книги та фільми. А дорослі в курсі, що пригоди – то не гарантія завжди гарного настрою, що вже мовити про безпеку та щасливе життя? Тож ні-ні, та й промайне в ілюстраціях щось таке, що чіпляє, змушує повертатися, аби збагнути: що вразило, чому муляє, хочеться перегорнути малюнок чи роздивлятися ще й ще?

Певно, схожу атмосферу в сучасних ілюстраціях – не унікальна. Але не даремно ж в Америці, де митець зараз живе, високо цінуються твори Віктора Нізовцева. Звісно, можна пояснити це тим, що публіка, звична до ілюстрацій, створених за допомогою комп’ютерної графіки, не може залишитись байдужою до малюнків, виготовлених у техніці масляного живопису. Сама текстура малюнків, навіть не найкращих інтерет-копіях, привертає увагу.

А ще, я бачила в інтернеті відгук, де стверджувалось, що ці картини – «більше ніж казки». Хоча куди вже більше? Справжня казка – то цілий всесвіт, що може сподобатись, або викликати негативний відгук, аж до звинуваченні у несмаку чи інших гріхах. Але мало кого залишає байдужою.