Існує думка, що кожна освічена людина може написати
принаймні одну книгу. Яка буде цікавою не тільки її друзям. За умови, що у
творі йтиметься про дитинство авторки чи автора.
Бо щирі спогади, часто пропущені крізь фільтр трохи
ностальгічного смутку й любові, часто-густо викликають прогнозовану реакцію:
читачі починають згадувати вже власні шкільні роки, схожі чи геть інші ніж у
книзі й мимоволі співпереживати маленькому герою чи героїні.
Це ж правило, ай і не підтверджене, наскільки мені відомо, ні мистецтвознавцями
ні психологами, спрацьовує і щодо малюнків. Часто-густо наївні за виконанням
ілюстрації, де йдеться про дітей, викликають усмішку та бажання поставити «лайк»
невідомому авторові.
Ось і в ілюстраторки із Південної Кореї, відомої в інтернет-мережі як Paper fly, багато шанувальників. І не
тільки з її рідної країни. Можуть змінюватись декорації історії чи побутові
деталі, але мальована історія про двох сестричок не залишає байдужими глядачів з
усього світу.
Бо дівчиська – справжні, живі, інколи мала трохи набридлива у своїх спробах
бути «як старша», інколи у старшої з’являються перші ознаки тог, що підлітковий
вік –не за горами, а тут треба увагу приділяти дрібноті.
Але те, як старша сестра дбає по молодшу і як меншенька довіряє старшій
сестричці, яка знає і вміє все-все, майже як дорослі, виглядає справді
зворушливо.
Ця історія схожа на дитячу книгу, у якій не потрібні слова. Так кожна
глядачка сама зможе згадати про свій довід чи досвід своєї знайомої. І –
усміхнутись ледь зворушена. Як то воно бува у дорослих, коли йдеться про
спогади з дитинства.
Приємного перегляду ілюстрацій і гарного вам дня!
Немає коментарів:
Дописати коментар