Недовговічна краса від художника Ghidaq al-Nizar: кава, листя й творчість

Коли, як не взимку з її дещо одноманітною палітрою кольорів і вмінням змусити самовпевнених людисьок рахуватись із її холодами, варто поговорити про яскраву й крихку красу осені? Подух вітру – і сухе листя кружляє в останньому танку.

І лише від нас залежить, що ми побачимо в тому листі під ногами: дорогоцінність, якої от-от не стане, чи свідченням недбальства двірників. Треба віддати належне багатьом творчим особистостям з усіх куточків світу: вони надають перевагу першому варіанту. І тим самим відкривають для себе можливість творити у дуже незвичайній і складній техніці.

Скажімо, художник з Індонезії Ghidaq al-Nizar рішуче відмовився від «звичайного» полотна на користь осіннього листя, відбитків долонь чи стоп, тарілок тощо.

До речі, ви до цієї миті замислювались, як виглядає осінь в Індонезії. Я, зізнаюся із деяким як не сором, так ніяковістю, сьогодні зробила це вперше. Але так, осіннє листя з цього куточка світу нічим не відрізняється від того, яке ви побачите восени у найближчому до вашого будинку парку. Щиро сподіваюсь, що й те, «ваше», листя втрапить до добрих і творчих рук художників. Бо краси не буває замало в будь-якій країні.

Але повернемося до розповіді про Ghidaq al-Nizar. Художник не лише обрав основою для своїх картин матеріал із дуже примхливою структурою. Він ще й вирішив вдатися до експериментування із фарбами. А швидше, спробувати, що буде, якщо відмовитись від традиційних фарб?

Замість них – скористатися улюбленим напоєм і довести шанувальникам його творчості, що кава – таки справді найуніверсальніший напій у світі, який варто обирати не лише за смакові якості.

Процес творчості у його випадку виглядає так: спершу художник випиває ранковий кухоль кави. Потім дістає улюблені пензлики, вмочує їх у залишки кавового розчину і наносить перший мазок на поверхні листка.

Якщо ви хоч раз пробували малювати рідкими фарбами на шерхуватій поверхні,то вам не треба пояснювати, наскільки важливе значення має кожен порух, а інколи – й кожен подих. А тут задача свідомо ускладнюється. Тим більше, аби досягти особливої текстури намальованої землі й кори дерев, художник використовує мелену каву й кофейну гущу.

Виходить несподівано, оригінально й привабливо. Про це свідчить уже те, що у Ghidaq al-Nizar стрімко збільшується кількість прихильників в інтернеті.

Сподіваюся, що й вам сподобаються його роботи. Приємного перегляду, друзі!