Наближається Великдень. Можна
зітхати – «таке» чи «не таке» буде цього року свято. А можна нагадати собі, що
це. серед іншого, символ того, що життя долає смерть.
І саме від нас залежить, чи
будуть цього року в родині крашанки-писанки. До речі, кожне таке яйце – оберіг,
що дарувався на здоров’я, щастя й долю. Говорити про українське писанкарство
можна довго. І, швидше за все, я скажу лише всім відоме.
Тож краще за кілька днів до
чудового світлого свята розміщу в блозі кілька малюнків сучасної художниці із
Львівщини Наталі Курій-Максимів. Вона
створила власну творчу техніку, замість полотна використовуючи скло і
звертаючись до естетики народного живопису й старовинних ікон.
У неї – дуже різнопланова
творчість, звісно, багато робіт мисткині присвячено й народним святам, а отже,
й Великодня, як одному з найголовніших. При цьому мені особисто подобається у
її творчості серед іншого те, як майстрині вдається органічно поєднувати у своїх
роботах реалістичний і казковий світ.
Мотиви писанкарства, саме як
виготовлення оберегів для тих, хто нам рідний, близький, любий, зустрічається у
її творчості часто. А писанкарство займаються не лише жінки в національних
святкових строях, але й самі янголи-охоронці.
Щоправда, на картинах Наталя
Курій-Максимів і янголи часто вбрані у вишиванки й плахти. Та й якими ще мають
бути небесні захисники цієї землі?
Приємного перегляду робіт
художниці і гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар