Ліричні, ніжні й світлі історії людей-сірників від індонезійського митця Korekgraphy

Не втомлююся захоплюватись тим, наскільки творчі люди можуть по-різному підійти до вирішення завдань, об’єднаних певними «рамками». Скажімо. якщо мовиться про мініатюру – витончений жанр, який часто-густо, крім власне крихітних розмірів відзначається підкресленою творчістю й увагою до деталей.

Часто-густо – зовсім не синонім «завжди». Скажімо, індонезійський митець Korekgraphy у своїх роботах підкреслено грається з умовністю, показуючи, що деталі – то чудово, однак не завжди вони потрібні, аби розповісти про щось справді важливе.

Та що там деталі! У його крихітних чоловічків немає обличчя, Власне, за їхню основу митець використовує сірники, які, щоправда, дбайливо вбирає в різноманітний одяг, намагаючись саме ним, як і позами та пейзажем і виразними деталями довкола розповісти  глядачам історію.

До речі, перша частина в слові Korekgraphy – Korek – так і значить «сірник». Сам автор підкреслює, що він – фотограф-аматор. Може, й так. Однак «аматорство» у поєднанні із незаперечним талантом – а в цьому нема сумніву – теж призводить до непоганих, навіть дуже добрих результатів.

 І я впевнена, що, може, це – лише хобі, однак автор підходить до нього серйозно й приділяє створенню своїх фотографій багато зусиль. часу й таланту.

Часто історії. які митець розповідає завдяки своїм мініатюрам, сумні: тут і інвалідний візок, і самотність, і почуття «третього зайвого». При всій умовності зображення автору щастить викликати в глядачів співпереживання до його героїв.

Однак є серед його робіт і мотиви зустрічі, радості, кохання, мрій. Тож кожен із тих, хто бачить його роботи, може знайти тут щось собі під настрій.

Сподіваюся, друзі, що й вам сподобаються роботи Korekgraphy, приємного перегляду й гарного дня!