"Гра в класику": дивовижні квітково-овочеві портрети мексикансько-американського фотомитця Klaus Enrique

Я намагаюся не зловживати фразами на кшталт: «Усе нове – то добре забуте старе». Вони за банальні навіть для мене, любительки очевидних істин. Однак, один із постулатів постпостмодернізму – творча інтерпретація класики. І хай часто митцями це подається саме як інтелектуальна гра. Інколи виходить у результаті цікаві й незвичайні творчі проєкти.

Ось, скажімо, німецько-мексиканський митець, який на сьогодні мешкає у США, Klaus Enrique випадково дійшов до незвичайної творчої методи, яка, виявляється, зробила знаменитим іншого художника 400 років тому.

Йдеться про його квітково-фруктові портрети-світлини, в основі яких – картини відомого митця 16 сторіччя Арчимбольдо. Свого часу останні здобув славу, створюючи картини-портрети відомих тогочасних людей і міфологічних істот, які ніби викладені з «пазлів» – рослин, різноманітних предметів тощо.

Сам Klaus Enrique розповідає про свій проєкт так: сім років тому він робив серію робіт – фотографував якусь частину тіла людей, сховавши все останнє. Так він відзмінкував око сестри, засипавши її обличчя пелюстками квітів. Коли крізь пелюстки проступили риси дівочого обличчя, він завмер вражено.

Потім почав гарячково розшукувати в інтернеті інформацію по роботи митців, які б викладали портрети рослин. Саме тоді він вперше прочитав про Арчимбольдо та його творчість. І був вражений, що його ідею «реалізували» 400 років тому.

Однак це був цікавий виклик. Малювати фігури, викладені з натуралістично зображених квітів й овочів, – важко. А чи можливо їх сфотографувати? Взявши за основу картину-зображення Вертумна – давньоіталійського бога пір року, він створив ескіз, знайшов спонсора й приступив до роботи. Рік старань ні до чого не привів.

Тоді митець спробував іншу тактику: він винайняв кілька асистентів і заявив команді, що в них жорсткий дедлайн – усього кілька днів. У результаті мозкового штурму справа зрушила з мертвої точки. Це була перша вдала робота «за мотивами Арчимбольдо».

Робіт «за мотивами» у Klaus Enrique немало. Однак він давно вже пробує й створювати незвичайні портрети у цій техніці, використовуючи оригінальні ескізи. Свого часу його привабило поєднання того, що картинам які послугували джерелом натхнення, 400 років, квіти й овочі-фрукти, які він фотографує, зберігають привабливий вигляд лише кілька діб, аби створити одну із серії фотографій, на які зафіксовані ці портрети-композиції, потрібна частка секунди.

Приємного перегляду робіт митця та гарного дня, друзі!