Петриківський розпис –
унікальний культурний код України. Аби краще зрозуміти ментальність народу, обов’язково
треба ознайомитись із цим образотворчим феноменом.
Звісно, в усі часи були
старанні майстри, які вдало копіювали основні елементи цього розпису і навіть
не без легкості комбінували їх. І виходило… непогано. Навіть цікаво.
Однак завжди знаходились ті,
хто йшов далі, вкладав у картини частку душі, привносив щось нове, чого не було
до нього (хоча швидше, до неї – традиційно цим розписом займаються жінки). І
тим доводив, що петриківський розпис не застаріває. Він живе, розвивається,
щедро дарує красу цьому світові і тим робить його, той світ, кращим.
Саме до таких митців належить Олена Скицюк (р.н. – 1950, Київ),
вона поєднує творчу й викладацьку майстерність. Її роботи неодноразово відзначались
престижними преміями.
Це – достойне пошанування її
таланту. Та найголовніше, що українці в рідній країні художниці та за межами
України захоплюються дивовижними картинами, вдалим поєднанням кольорів, символами,
зашифрованими у плетиві ліній і кольорів.
Квіти на картинах майстрині (і
не лише квіти, звісно) заворожують, привертають увагу, вкарбовуються у пам'ять глядачів.
Вони ніби випливають зі снів, звертаються до чогось важливого в душі, однак
підзабутого за щоденними клопотами. І тим важливіше «почути» майстриню та її
незвичайні роботи.
Приємного перегляду картин Олени
Скицюк і гарного настрою, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар