У світі, врешті, не так багато
вічних сюжетів. «Виручає» їхня універсальність:усе одно, звідки митець, якщо він
талановитий, то його «розповідь» – слова, фарбами чи будь-якими іншими засобами
– буде зрозумілою для глядачів з усього світу. Звісно, за умови талановитості творця.
Та чомусь дуже рідко,
перераховуючи ось-такі універсальні для різних країн сюжети, згадують по квіти.
Так, я знаю, що формально це – не сюжет. Що автор хотів сказати цим твором? –
не так легко дати відповідь на це хрестоматійне питання, споглядаючи чудовий
натюрморт. Створений більш ніж півстоліття тому.
Хіба що варто згадати, що ХХ
століття подарувало людям багато нових методів і способів образотворчого
мистецтва. Як зазначають мистецтвознавці, тому що неймовірно різкі зміни вихору
історії вже не можна було відобразити класичними методами.
Звіни історії, цілком можливо,
що й не можна. А ось квіти, квіти залишались такими ж прекрасними і навіть вічними,
якщо їхню швидкоплинну красу фіксували на полотнах. От, скажімо, саме цим усе
життя займався французький художник-аквареліст Isidore Rosenstock (1880-1956).
Уже в 27 років він почав
з успіхом експонувати свої роботи на виставках Товариства французьких
художників, Міжнародного товариства художників тощо. На сьогодні його твори
експонуються у музеях Парижа й Сент-Єтьєна.
Дехто відзначає певну «важкість
і монументальність» квітів на роботах митця. А дехто й зазначає, що саме це є
авторською родзинкою. Яка виділяє його картини серед інших.
Мені ж квіти Isidore Rosenstock подобаються їхньою самодостатністю. Вони для автора ніби
центр усесвіту – притягають погляд глядача і на мить змушують зосередитись, не
переймаючись тим, що там навколо, за простором картини. А отака мить
зосередження на квітах буває справді важливою.
Приємного перегляду робіт Isidore Rosenstock і гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар