Чула, що в кожної порядної господині має бути в комірчині на зиму «енна»
кількість банок із овочевими закрутками й вареннями. Мене, якщо чесно, завжди
обурювали такі стереотипні твердження. Урешті, у наш вік хто не хоче кулінарити
чи не має на це часу – в магазині знайде смаколики на свій смак, серед іншого –
і у склянній банках.
Хоча сама під настрій таки варю варення. Бо самонавіювання – велика річ. Отак
відкриєш банку варення чи просто глянеш крізь неї на сонце – і відразу
згадуються пахощі й кольори літа. Тож хтось консервує смаколики, а я додатково
закатую в банки спогади про літо.
Тому я й не дуже здивувалась підходу до збереження спогадів фінського
фотографа Christoffer Relander. Аби реалізувати творчий проект «Jarred & Displaced» (умовно, «закатані в банку») він витратив три роки.
У цей час фотомайстер мандрував місцями, де пройшло своє дитинство, і фотографував
пейзажі, що нагадували йому знакові місця й події його в дитячому світі. Й
розміщує їх у банках – із часткою спогадів, як запевняє сам. І щедро ділиться «смакотою»
із численними глядачами.
Для кращого розуміння творчого процесу варто наголосити: при збереженні фотоспогадів
використовувались лише натуральні інгредієнти! Жодного фото шопу. І ні, автор
не розміщує у матеріальних банках матеріальні ж фотографії, виконані раніше,
щоб створити такі своєрідні фото колажі. То в чому ж «рецепт»?
Як пояснює сам Christoffer Relander, «усі ці роботи створені подвійним експонуванням й
отримані всередині дзеркальної камери Nikon D800E. Для створення проекту не використовуються шари у
зовнішньому редакторі. Змішування зображень відбувається в рамках одного «кадру»».
Більше дізнатися про творчість фотомитця можна, завітавши на його сайт: https://www.christofferrelander.com/
Приємного перегляду його робіт і
гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар