Малюнки, що реальніші за реальність: гіперреалізм робіт італійського художника Marcello Barenghi

Інтернет відкриває просто безмежні можливості для дискусій. Чого тільки не почитаєш на його просторах! Мій сьогоднішній номінант у рейтингу «найоригінальніша думка» – палке висловлювання про те, що більшість митців, які працюють у жанрі гіперреалізму – талановиті люди, які розтринькують свій талант, витрачають його на дурниці, вганяючи свої малюнки у тісні рамки у спробі перевершити фотографії. 

І завершувався цей спіч, у якому вчувалося щире вболівання за долю нерозважливих художників, які гублять талант, сакраментальним запитанням: «Ну, навіщо вони це роблять?». Перша ж відповідь сподобалась мені своєю лаконічністю й ввічливістю (на фоні всіх інших): «Роблять, бо хочуть і можуть».

Не стала приєднуватись до дискусії після такого вичерпного пояснення. Хоч і могла б додати, що змагання з фотоапаратом – то далеко не самоціль і, взагалі, відбувається дуже рідко. А от, скажімо, 3д-малюнки набувають все більшої популярності. І саме порівнюючи художників, що працюють в одному жанрі, можна відчути, наскільки ж вони різні. І, звісно, мотиви, якими вони керуються, надавши перевагу гіперреалізму над, скажімо, постпостсюрреалізмом дуже різні.

От, скажімо, блискучий ілюстратор і графік із Мілану Marcello Barenghi років із 20 тому вирішив дослухатись до порад рідних і знайомих. Ті ж, із найкращих міркувань, радили йому змінити професію, бо малювання – непогане хобі, але аж ніяк не джерело заробітку.

У результаті він опанував архітектуру й почав працювати за новою спеціальністю. А малюнки, зокрема 3Д-ілюзії набули почесного статусу «улюбленої справи», заради якої уриваєш хвилини у тієї ж роботи-годувальниці та побуту.

Та під час чергової економічної кризи раптом з’ясувалось, що архітектори теж не користуються надмірним попитом на ринку праці.  І замість того, аби шукати нову роботу за «серйозним» фахом, Marcello Barenghi вирішив повернутися до хобі, перетворити його на професію.

Зараз він не лише має численну армію шанувальників в інтернеті, але й влаштовує майстер-класи, під час яких показує, як за допомогою олівців і нехитрих інструментів зобразити на пласкому аркуші паперу тривимірні речі так, щоб скептики сперечались: та ну, не малюнок. поклали справжню річ на папір, сфотали й обробили у фотошопі. 

Щоправда, існують відео, викладені в мережу, які покроково розписують процес створення таких малюнків і запевняють: це можливо й без обробки комп’ютерної програми.

Сподіаюся. що й вам сподобаються малюнки Marcello Barenghi та забезпечать гарний настрій на увесь день.