Про котів складають сонети і створюють трилери. Їх
знімають у кіно, вони –часто важливий елемент світлин. Навіть є такий невеселий
жарт у фотографів: лови у кадр кицьку і тоді хоч горизонт завалюй, хоч відблисків
насаджай чи з колористикою напартач – хоч пару лайків тобі кинуть. Я не вже не
кажу про сотні художників й ілюстраторів, що малювали, малюють і будуть
малювати котів і кішок.
Можна продовжити: є багато іграшок котів, побутових
речей, оформлених у «котячому стилі», принти на одяг, врешті-решт, скульптури…
Ще трохи, і я самій собі доведу, що коти – нічогенький такий двигун мистецтва.
Але навіть поціновувачі «котячої теми» в мистецтві з усього світу
погоджуються, що художнику-сюрреалісту з Британії Richard Saunders пощастило їх здивувати.
Справа в тому, що митець розпочав творчий проект «The Topiary Cat», почавши
викладати в інтернет, зокрема на сторінку у фейсбуку: https://www.facebook.com/topiarycat/ фотографію котів.
Звісно, не звичайних домашніх улюбленців, бо кого цим здивуєш? А зображення
кущів на фоні старовинних садиб у Великобританії. Кущів, художньо підстрижених
у формі котів. Причому «художньо» – то не перебільшення. Немає жодних двох
котокущів, які були б ідентичні. Кожен наділений власним характером, застиг у
власній позі.
Якщо вдивлятись у них довше, то може видатись, що котиська от-от змінять
позу, лінькувато потягнуться, зиркнуть просто на глядача зеленавими очиськами…
А якщо врахувати, що автор у розмірах отих топінаріїв-котів не схильний до
мінімалізму, то видовище виходить захопливе.
Художник не лише здобув багато лайків, але й довів своїм прикладом, що ті,
хто лайкають гарні фото, далеко не завжди читають текст супроводу. Дехто з фотолюбителів
з інших країн зібрався завітати до Великобританії, щоб, зокрема,
сфотографуватись на фоні мальовничих гігантських котисько. Вони настійливо
просили вказати адресу маєтків, сади яких прикрашає така краса.
І це щиро здивувало митця: Richard Saunders із самого початку проекту підкреслював, що таких
котокущів не існує в реальності. Він їх вигадав, ввів у реальні пейзажі за допомогою
можливостей сучасного цифрового живопису, був приємно вражений популярністю
свого проекту в інтернеті, але йому й на думку не спадало, що хтось візьметься
розшукувати «моделі» в реальності після численних попереджень, що ї немає.
Насправді, модель є. Тобто, на жаль, уже нема. Улюблений
кіт художника Толлі прожив 13 років і пішов на райдугу у 2016 році. Саме того ж
року з’явилась перша фотографія фотокуща.
В основі кожного зображення – реальні фотографії Толлі. Це – своєрідна данина
пам’яті улюбленцю.
Та навіть зараз, коли ця сумна історія відома, знаходяться люди, які не
вірять художнику. А дехто змінив тон і пише на його сторінках в інтернеті, як
би було чудово, якби хтось втілив ідею і котокущі існували в реальності.
Художник жодного разу не сказав «так», але й зовсім категоричного «ні»
останнім часом від нього не чують. Хтозна, мо, існує паралельний світ, де такі
котокущі прикрашають кращі сади Великобританії. А за митцем під час створення
цих композицій, ледь поблажливо й дуже уважно, як вміють лише коти, спостерігає
ще відносно молодий Толлі…
Приємного милування роботами митця й гарного дня, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар